уволювати

(вво́лювати), -юю, -юєш, уволя́ти (вволя́ти), -я́ю, -я́єш, недок., уво́лити (вво́лити), -о́лю, -о́лиш; наказ. сп. уво́ль; док., перех.

Виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо).